Різдвяні свята
7 січня — Різдво Христове.
Напередодні (6 січня) — Святвечір, Багата кутя, Вілія
У різних регіонах України існують деякі відмінності у святкуванні Святвечора. Однак скрізь є обряд приготування куті. Її називають багатою, оскільки готують дванадцять пісних страв, серед яких обов’язково мають бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею й капустою, вареники з картоплею, узвар. На Правобережжі кутю готують з пшениці, а на сході України — з ячменю, заправляючи тертим маком, горіхами, медом і узваром.
Здебільшого кутю підносить на покуть (місце під образами) хтось із чоловіків родини. Поруч умощують обжинковий сніп — дідух — символ майбутнього врожаю, а також узвар (відвар із сушених груш, яблук, слив, вишень тощо)
Після врочистого вечірнього богослужіння в церкві — коли на небосхилі з’явиться перша зірка — усією родиною сідають до столу. До святкової вечері, за українським звичаєм, запрошують бідних і самотніх. Разом з господарем присутні виголошують молитву за всіх померлих і живих родичів.
Кутю лишають на столі на ніч «для померлих предків», поклавши поруч ложки.
До прийняття християнства наші предки 25 грудня (7 січня за новим стилем) ушановували день зимового сонцестояння, який називали святом Коляди.
На перший день різдвяних свят починають колядувати діти, дорослі парубки та старші чоловіки, які ходять із зіркою та дзвоником. Усі колядники заходять на подвір“я кожної хати (часто й у саму хату), співають колядки.
Колись під час святок ходили по хатах з вертепом — пересувним ляльковим театром, який показував виставу на різдвяні євангельські сюжети. Існував і «живий» вертеп — народний театр костюмованих виконавців.
Колядки
Колядка (від латинського "календи" - назва першого дня місяця у давніх римлян) - це обрядова пісня з побажаннями багатства, доброго здоров'я, хорошого врожаю. Виконувалися колядки на Різдво, переважно в ніч під Різдво. Господарі виносили колядникам частування, а ті їм бажали всіляких гараздів.
Ой радуйся земле! Коляда іде!
Святий вечір, добрий вечір!
Коляда іде, всім дари везе.
Всім дари везе, нам слово каже,
Нам слово каже, що весь світ сяє.
Земле, земле, одчиняй двері.
Одчиняй двері, бо твій князь їде!
По цьому дому, по веселому,
Чи дозволите колядувати,
Колядувати, ваш дім звеселяти,
Діточок збудити, діточок збудити,
Христа славити?!
Коляд, коляд,колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака.
Одчиняйте скриньку,
Та давайте сливку,
Одчиняйте сундучок,
Та давайте п’ятачок!
Бігла теличка да з березничка,
Да й стала.
Я тобі, дядьку, заколядую,
Дай кусок сала!
Бігла теличка да з березничка,
Я й попасу.
Я тобі, дядьку, заколядую,
Дай ковбасу!
Бігла теличка да з березничка,
Забігла до дядька в двір.
Я тобі, дядьку, заколядую,
Дай, дядьку, пиріг.
Як не даси пирога,
Візьму вола за рога
Да поведу на моріг,
Та й викручу правий ріг,
У ріг буду трубити,
А воликом робити.
Хлопчачі колядки
Колядин, колядин,
А я в батька один.
По колінця кожушок,
Дайте, дядьку, п’ятачок.
А п’ятак не дорогий,
Дайте, тітко, ще й другий.
З Святим вечором!
Колядин, колядин,
А я в батька один.
У новенькім кожушку,
Винесіть пампушку.
Будьте здорові!
Колядин, колядин,
А я в батька один,
Коротенька курточка,
Дайте, бабцю, бубличка!
З Святим вечором!
Я маленький хлопчик,
З’їв куті горщечок,
На узвар поглядаю,
Вас із празником вітаю!
А ви на це не звертайте,
По вареничку давайте.
Я маленький хлопчик,
Зліз на стовпчик.
З мішком походжаю,
Коляду збираю.
Вечір добрий,
Дайте пиріг довгий!
Як не дасте пирога,
То візьму вола за рога
Та поведу до торга,
Та продам за шага.
Тпру, цабе!
Я маленький хлопчик,
Сів собі на стовпчик,
В сопілочку граю,
Діток забавляю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте.
Яблучка, горішки —
Це мої потішки.
З Святим вечором!
Коляд, коляд, колядин,
А я в батька один.
Якщо дасте кишку,
То з’їм у затишку.
А як дасте ковбасу,
Я матусі занесу.
Виносьте дохід,
Бо знесем хату на лід,
А з льоду та в воду,
А з води та знов сюди.
Добривечір!
Дівчачі колядки, щедрівки
Українські народні колядки напередодні Різдва тісно пов'язані з іншими обрядовими піснями – щедрівками. Як і колядки, щедрівки мають легкий мотив, а слова їх текстів прославляють головні цінності: любов, повагу, добробут, щастя. Яка ж тоді різніця між колядками та щедрівками? Хоча і несуттєва, проте різниці між цими обрядовими піснями існує. По-перше, колядки співають 6 січня, тобто напередодні Різдва. Тоді як щедрівки співають 13 січня в переддень Старого Нового року. По-друге, в колядках прославляют Христа та радість, пов'язанну з його народженням. А в щедрівках головними мотивами є початок Нового року, побажання доброго врожаю та доброту. Проте незважаючи на ці відмінності, тексти українських щедрівок та колядок на Різдво мають багато спільного. Як колядки, так і щедрівки вирізняються мелодійностью, душевністю та гармонійстью. В них з легкістью поєднуються церковні події, особливості світського життя та давні звичаї. Крім цього, колядки та щедрівки допомагають нам зберегти у сучасному світі вікові традиції наших предків. Далі на вас чекають кращі українські щедрівки та колядки, які можуть виконувати, як діти, так і дорослі.
За християнським календарем — це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки). Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.
Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від «багатої» (що на Різдво), її можна заправляти скоромниною. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.
Цього дня козу водять. Саму козу здебільшого роблять із дерев'яної палиці, один із кінців якої слід розколоти — це будуть роги. Роги можна прикрасити на власний смак, зокрема, можна прив'язати дерев'яні ложки — козячі вуха. З протилежного боку палиці чіпляють якийсь віхтик — це буде козячий хвіст. Коли коза готова, її треба «одягти» в старий кожух хутром нагору, але так, щоб видно було, де в цієї імпровізованої кози «морда». Рукава кожуха мають звисати вниз — це «ноги» кози. От той, хто цього вечора «коза», залізає під кожух, однією рукою тримається за прикрашену палицю та крутить «хвостом». Окрім «кози», компанія вибирає на вечір «кота» — зазвичай це наймолодший хлопець із гурту; до обов'язків «кота» входить носити торбу, нявчати та просити сала.
Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. Проте, на Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.
Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».
Я дівчинка маленька,
Спідниченька рябенька.
Чобітки корковенькі,
Будьте з празничком здоровенькі
Я маленька дівонька,
Як у полі квітонька,
На сопілці граю,
Пісеньку співаю —
Всіх вас розважаю.
Будьте здорові!
Я маленька панночка,
Як в гаю фіалочка,
Раненько встаю,
Оченята протираю,
З празничком поздоровляю!
Добрий вечір тобі, пане господарю!
Винеси ти нам ковбасок пару,
Ой походи коло пічки,
Пошукай нам перепічки.
Винеси сала, не скупися,
Щоб ячмінь твій уродився,
Щоб нажали сто кіп жита,
Щоб сім’я була вся сита!
Щоб скотинка водилася,
Щоб пшениця родилася,
Щоб у хаті всього мали —
Колядників пригощали!
Коляд, коляд, коляда,
А дід з печі вигляда,
А баба з пічурки —
Гуляють у жмурки.
Коляд, коляд, коляда,
Дід на бабу погляда,
А баба не дивиться
Та на діда кривиться.
Будьте здорові!
Добрий вечір вам!
Дайте дохід нам!
Як не дасте доходу —
Перевернем хату на воду!
Та не ламайте,
Та по цілому давайте!
Добрий вечір,
Святий вечір
Колядую-дую,
Ковбасу чую,
А ще мало,
Дайте сало.
Сало велике,
Лико порвалось,
Сало зосталось.
Добрий вечір!
Ой колядка, колядниця,
Дайте маку і кутиці.
Як не дасте, одкажіте,
Моїх ніжок не знобіте.
Мої ніжки невеличкі,
Купіть мені черевички,
Черевички гарненькі,
А пальчики біленькі.
Ой коляда, колядень!
Як уночі, так і вдень!
Я уночі не піду,
Бо собачки нападуть,
Колядички одберуть.
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака!
Як не дасте п’ятака,
Візьму вола за рога
Та виведу на поріг,
Та викручу правий ріг.
Буду рогом трубити,
А воликом робити,
Пужкою поганять,
Хліб-сіль зароблять.
Будьте здорові
З празничком!
Бігла мишка по льоду,
Загубила коляду,
А ти біжи, позбирай —
Буде шишка й коровай.
Дай, Боже, вечір добрий!
Дайте пиріг довгий.
А хоч коротенький,
Так мачку повненький,
Без ручок, без ніжок,
Щоб не побіг у сніжок!
Та не ламайте,
Та по цілому давайте.
Із Різдвом Христовим
Ми щиро вітаєм!
Щастя й здоров’я
Ми усім бажаєм!
Нехай віра в серці
Кожного засяє,
Матір Божа з неба
Усіх привітає!
Сидить півень на криниці
Спустив крильця ще й косиці,
Сюди — мах, туди — мах,
А у вас тут млинець пах.
Ой у пана-господаря
Через сад стежка,
Туди йшли три товариші:
Перший товариш — яснеє сонечко,
А другий товариш — ясний місяченько,
Третій товариш — дрібний дощичок.
Що ти скажеш, яснеє сонечко?
А сонце каже:
«Нема над мене!
Як же зійду я в неділю рано,
Обігрію ж всі гори й долини,
Поля, діброви, церкви, костьоли».
А що ти скажеш, ясний місяцю?
Місяць же каже:
«Нема над мене!
Як же я зійду ввечері повний,
Освічу ж бо я гори й долини,
Поля, діброви, гостям дороги».
А що ти скажеш, дрібний дощику?
А дощик каже: «Нема над мене!
Як же я піду три рази в травні,
Розвеселю ж я гори й долини,
Поля, діброви, жита, пшениці,
Жита, пшениці, всякі пашниці».
Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Де Христос родився,
З Діви воплотився,
Як чоловік, пеленами убого повився.
Ангели співають, «слава» сповіщають,
Як на небі, так на землі
Мир проповідають.
Пастушки с ягнятком
Перед тим Дитятком
На колінця припадають,
Царя-Бога вихваляють.
Давид виграває, в гуслі ударяє,
Чудно, дивно і предивно
Бога вихваляє.
І ми теж співаймо,
Христа прославляймо,
Із Марії рожденного
Смиренно благаймо: —
Просим тебе, Царю,
Небесний Владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю!
Щоб і хліб родився,
Щоб і скот плодився,
Щоб цей пан-господар
Нічим не журився.
Просим тебе, Царю,
Молим тебе нині —
Даруй щастя, верни славу
Нашій Україні!
Добрий вечір тобі, пане господарю Радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Та прийдуть до тебе
Три празники в гості.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Ой перший же празник —
Та Різдво Христове.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А другий же празник —
Василя святого.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А третій же празник —
Святе Водохреще.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А що перший празник
Зішле тобі втіху.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А що другий празник
Зішле тобі щастя.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А що третій празник
Зішле всім нам долю.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Зірничка з неба світло кидає,
Христос-дитятко нині рождаєсь.
Світи, зірнице, Христу й Марії,
Кріпи в нашім серці віру й надію.
Хай ця зірничка в різдвяні свята
Несе нам щастя по наших хатах!
Здоров’я, втіху, пошану від світа,
Багатства і долі на многії літа!
Христос ся рождає!
Побажання по коляді
(поколядь)
А за цими словами
В дзвіночки дзвоним,
В дзвіночки дзвоним,
А всім ся клоним,
Щастям, здоров’ям,
Ще й віком довгим,
Ще й віком довгим,
Прибутком добрим,
Й самі собою, і з дружиною,
Із усім чадом, і з святим Ладом,
Ой ми вже вам відщебетали,
Як соловейко у лузі, в тузі,
Як зозулечка в вишневих садах,
Як ластівонька в побитих домах,
Як перепілка при буковинці,
При буковинці, при густій нивці,
При густій нивці, в ярій пшеничці.
Ми колядували,
Ми вас віншували,
Нам ні пиріжечка,
Нам ні шеляжечка,
Нічого не дали.
Посунемо далі;
Де пиріг почуєм,
Там заколядуєм.
Віншую вас, пане господарю,
Ції свята відпровадити,
Других дочекати,
Від сто літ до сто літ,
Поки вам Пан Бог назначив вік.
Христос рождається!
13 січня — Щедрий вечір, Щедра кутя, Меланки
У деяких місцевостях до святкового багатого столу готують кутю, як на Святвечір. Звечора починають обходити оселі щедрувальники з піснями — щедрівками, якими вітають господарів зі святами. Щедрування раніше супроводжувалося магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками, наприклад, «Козою». «Козу» зодягали у вивернутий назовні кожух, прилаштовували солом’яні роги, хвіст і дзвіночок на шию. Як правило, «Коза» танцювала, «умирала» й «оживала».
Упродовж усіх святок в оселі на покуті стояв дідух, прикрашений горіхами, яблуками, стрічками. До XX для українців не ялинка, а саме дідух був різдвяним символом. Звичай прикрашати на Різдво ялинку занесли в Україну німецькі колоністи.
В українців, як і в багатьох хліборобських народів, рік розпочинався навесні. Після прийняття Україною Руссю християнства східного взірця, початком церковного й цивільного року стало 1 вересня. Па українських землях західноєвропейська традиція зустрічати Новий рік 1 січня існувала ще з кінця ХІV ст., хоч тривалий час і не визнавалася широкими масами.
Щедрівки — дуже давні фольклорні твори, у яких збереглося багато свідчень про «весняну» зустріч Нового року, як-от: згадування про птахів, що прилітають з вирію тільки навесні, поява приплоду у свійських тварин тощо.
Щедрівки
Ой, господарю, господаречку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір, щедрий вечір!
Де горобчики щебетали,
Там три хлопчики щедрували.
Один носить, другий просить,
Третьому дайте, не забаряйте.
Коротенький кожушок —
Дай, бабусю, пиріжок!
Не винесеш пирога,
Візьму вола за рога,
Та виведу на моріг,
Та викручу правий ріг.
Винесіть ковбасу Й мірочку вівса —
От вам і щедрівка вся.
Прийшли щедрувати до вашої хати.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Тут живе господар —
Багатства володар,
Щедрий вечір,…
А його багатство — золотії руки.
Щедрий вечір,…
А його потіха — хорошії діти.
Щедрий вечір,…
Щедрий вечір, пане господарю,
Щасти, Боже, твоєму товару,
Твоєму товару, твоєму достатку,
Щоб ти не мав ніколи припадку,
Ні в коморі, ні на оборі!
Щедрику — ведрику,
Дайте вареника,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
А ще й вареничку,
А ще й паляничку,
А ще на дохід
Паляницю й хліб,
Решето вівса,
А зверху ковбаса!
Добрий вечір!
Ластівка-щебетушечка
Під віконцем щебетала,
Господаря побуджала:
Ой устань, устань, пан-господар,
Ой засвіти свічу ясненькую,
Побуди челядь красненькую.
Що ясна зоря — то твоя жона,
А звіздоньки — то твої дітоньки.
Будьте здорові з праздником!
Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала:
Що, бабусю, напекла,
Неси скоріш до вікна!
Не щипай, не ламай,
А по цілому давай.
Щедрий вечір, добрий вечір.
Давайте дохід,
Бо перекину хату на лід,
А з льоду та в воду,
Якщо не дасте доходу!
Будьте здорові,
З празником!
Добрий вечір, пане-господарю!
Винеси ж нам ковбас пару.
Ой походи коло пічки,
Пошукай нам перепічки.
Ой походи коло кваски,
Пошукай же нам ковбаски.
Винеси сала, не скупися,
Щоб твій ячмінь уродився.
Щоб нажали сто кіп жита,
Щоб сім’я була вся сита.
Щоб скотина водилася,
Щоб пшениця родилася.
Щедрик добрий, я не гірший.
Дайте млинця, котрий більший!
Що щедрушка — то пампушка,
Що щедреник — то й вареник.
Щедрик, щедрик,
Винесіть вареник,
Грудочку кашки,
Кілечко ковбаски.
Винесіть книш,
Бо впущу в хату миш.
Винесіть ковбасу,
Бо всю хату рознесу.
Дайте ще кишку,
З’їм у затишку.
Щедрівочка щедрувала,
Ворітечка поламала.
Не журися, хазяїне,
Ворітечка полагоджу!
Щедрик-щедрик, щедрівочка
Прилетіла ластівочка,
Стала вона щебетати,
З Новим роком всіх вітати.
Будьте здорові,
Хазяїн з хазяйкою,
Та й з усім домом,
Та й з усім родом,
Віншуємо щастям, здоров’ям
Ми щиро бажаємо
В році Новому
Миру і злагоди
Вашому дому!
А ще вам бажаєм
Бути з добрим урожаєм,
Здоров’я, щастя
На весь рік,
Щоб жили ви краще,
Ніж торік!
З Новим роком
Будьте здорові!
Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
Коли мало,
Дайте сало,
Коли донесу,
Дайте ковбасу.
Давайте хутко,
Побіжу прудко,
Коротка свитка —
Замерзла литка.
Щедрий вечір, щедрівочка,
Залітає ластівочка,
Ластівочка залітає,
Господаря розбуджає: —
Вставай, вставай, господарю,
Подивися до товару.
На оборі дві корови,
Вони мають по бичкові,
Тії бички не хороші,
Вони варті чотири гроші.
Тії гроші не полова.
А Марійка чорноброва.
Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Щедрик-ведрик,
Сивий веприк.
Із колосочка —
Жита мисочка,
Із снопочка —
Ціла бочка.
Вам щедрець —
Мені млинець,
Грудочку кашки,
Пару яєць.
Щедрівочка щедрувала,
Під віконце підбігала.
— Чи ти, тітко, наварила,
Чи ти, тітко, напекла?
Неси мені до вікна,
І вареник, і пиріг
Неси швидше на поріг!
Як гаряче — давай нам.
Як холодне — нехай вам.
А в нашої неньки
Рученьки біленькі,
Кругом столу ходить,
Варенички робить.
Ой, сивая та зозуленька,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та й облітала.
Щедрий вечір,…
А в одному та й не бувала.
Щедрий вечір,…
А в тім саду три тереми.
Щедрий вечір,…
А в першому — красне сонце.
Щедрий вечір,…
А в другому — ясен місяць.
Щедрий вечір,…
А в третьому — дрібні зірки.
Щедрий вечір,…
Ясен місяць — пан господар.
Щедрий вечір,…
Красне сонце — жона його.
Щедрий вечір,…
Дрібні зірки — його дітки.
Щедрий вечір,…
Віншівки
ГОСПОДАРЯМ
Дай же вам,
Боже, у полі роду,
У полі роду,
у хаті згоду.
Дай же вам,
Боже, широкі ниви,
А на тих нивах рясні ячмені,
В перо пернисті, в зерно зернисті,
Віншуємо вам щастям, здоров’ям,
Щасливі літа, многії літа!
Ой дай вам, Боже, у полі врожай.
У полі врожай на пшениченьку,
На рясні снопи, на густі копи.
Би-сте ходили межи копами,
Як ясний місяць межи зірками.
Ой дай, Боже, в дім здоровлінько,
В дім здоровлінько на челядоньку,
У дворі партінько на худобоньку.
Віншуємо вас із цими святами!
Слава нашим господарям,
Що так ґречно нас приймали.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Що так ґречно нас приймали,
Медом-пивом пригощали.
Щедрий вечір,…
Всі ми раді в цьому домі
Веселенько погуляти.
Щедрий вечір,…
Та на цей раз вибачайте —
Нам пора вже вирушати.
Щедрий вечір,…
В городі зело — в хаті весело.
В коморі зерно, а в дворі мирно.
Всі голубоньки сивесенькі,
Ще й ластівоньки малесенькі.
До ваших вікон поприлітали,
Многая літа защебетали.
Вам вклоняюсь, вас шаную,
Вас шаную, вас віншую
Щастям-здоров’ям,
Ще й віком довгим,
Від нині за рік
Та від року повік!
Віншівки хлопцям
Рости великий,
Будь довговічний.
Будь довговічний,
Людям величний.
Тату й матусі,
Та й на утіхочку,
А людям добрим
Та й на порадочку.
Великий рости
За щедрівку плати.
Великий рости,
На весілля проси,
А за коляду плати.
А за сим словом
Бувай же здоров.
Бувай же здоров,
Ґречний Миколо!
Дай же ти, Боже,
В городі зілля,
В городі зілля,
А в домі весілля.
А за цим словом
Та бувай же здоров,
З сестрами, з братами,
З приятелями.
Віншівки дівчатам
Бувай здорова,
Рости велика,
Рости велика
До черевика.
Від черевика
До чоловіка.
Бувай здорова
Не сама з собою,
Не сама з собою,
А з батьком і матінкою.
З батьком і матінкою
І зо всі домом!
А за сим словом
Будь нам здорова,
Сама з собою
Та із ґаздою,
Та й з усім домом,
Та й усім родом.
Віншуємо тебе
Щастям, здоров’ям!
Гоп-гоп, козуню,
Гоп-гоп, сіренька,
Гоп-гоп, біленька,
Ой, розходилася, розвеселилася
По всьому дому, по веселому!
Де коза ходить, там усе родить:
Де коза дійкою, там жито міркою,
Де коза ногою, там жито копою,
Де коза рогами, там жито стогами,
Де коза буває, там все проростає,
А де не буває, там все пропадає.
А в Михайлівці всі хлопці стрільці —
Встрелили козу в правеє вушко,
В правеє вушко, в саме сердечко.
Тут коза впала, нежива стала.
А міхоноша бере дудочку:
Надува козі та й у жилочку.
Надулася жила, коза ожила.
Та й пішла коза та й стрибаючи,
Та й стрибаючи, та гасаючи,
Своїх діток та шукаючи!..
Трррт, коза!
Танцюй, танцюй, козуню,
Танцюй, танцюй, небого,
Дасть тобі ґазда півзолотого.
Посівання (засівання)
А наступного дня, на Василя, 14 січня, коли починає світати, йдуть посівати зерном.
Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких.
Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком.
Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб вам вродило краще, ніж торік!
Коноплі під стелю, а льон до коліна,
Щоб вам, господарі, голова не боліла!
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!
Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.
Посівальники завжди були бажаними гостями, їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками, бубликами та іншими ласощами. А найщедріше обдаровували того, хто прийшов до оселі першим.
Засіваночки
Ходить Ілля на Василя,
Несе пугу житяную.
Туди махне і сюди махне.
Де замахне — жито росте.
Роди, Боже, жито, пшеницю,
Всяку пашницю,
У полі ядро, у домі добро,
У полі колосок,
У домі пиріжок!
Здрастуйте, з Новим роком,
З Василем!
Благослови, Боже,
Ще й цей Новий рік,
Щоби був щасливий
Кожний чоловік.
Сійся, родися жито, пшениця,
Горох, чечевиця і всяка пашниця,
Внизу корениста,
А зверху колосиста,
Щоб на майбутній рік
Було більше, ніж торік.
Щоб всього було доволі
І в коморі, і на полі.
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком поздоровляю!
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком поздоровляю!
На щастя, на здоров’я
Та на Новий рік.
Щоб уродило краще, ніж торік, —
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові з Новим роком
Та з Василем!
Дай, Боже!
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоб не було у вас
Сварки в хаті,
Ні вітру в загаті!
Діти щоб були здорові,
Їсти кашу всі готові,
Щоб була вам з них потіха,
А нам грошей хоч з півміха.
Сію, сію, засіваю,
Що дасте — заховаю.
Що не дасте —
То самі з’їсте.
Сійся, родися всяка пашниця:
Жито, пшениця,
Ячмінь, овес, гречка,
Горох, сочевиця,
Та на цей Новий рік
Хай вам дасть Господь Бог,
Щоби-сьте біди-смутку не знали,
В щасті, здоров’ї
Многії літа проживали,
А по смерті
Царство небесне оглядали.
Гаразд вам,
Мир Божий зо всіма вами!
Місяченьку, мій братику,
Зійди рано, постій мало.
Поки я бички позапрягаю,
Жито-пшеницю порозсіваю.
Роди, Боже, жито і пшеницю,
Без кукілю, без метлиці.
А нам дайте по варениці.
Сійся, родися жито-пшениця,
Всяка пашниця,
На щастя, на здоров’я,
На Новий рік,
Щоб уродило краще, як торік.
Сію, сію посіваю,
З Новим роком вас вітаю, —
Щоб родилася пшениця
Й колосилася пашниця,
Щоб гараздилось у хаті,
На діла завжди багаті!
З Новим роком вас,
З новим щастям вас!
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Щоб було у вас в стіжку,
І в мішку, і в коморі, і в оборі,
В ложці, в мисці, І в колисці.
Сійся, родися жито, пшениця,
На щастя, на здоров’я
Та на Новий рік,
Щоб уродило краще,
Ніж торік, —
Коноплі під стелю,
А льон по коліна,
Щоб вас, хрещених,
Голова не боліла,
Будьте здорові з Новим роком!
Дай, Боже!
Сієм, сієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм,
На щастя, на здоров’я,
На Новий рік, на нове літо.
Сійся, родися,
Жито, пшениця й усяка пашниця
Щоб бджоли велися
Та медок-солодок носили
На жовтий вощечок.
Щоб вівці та корови
Були у ґазди здорові.
Будьте здорові з Новим роком!
18 січня —другий Святвечір, Голодна кутя
Останній день колядок і щедрівок
Весь день постують. Сідають вечеряти, як засяс вечірня зори. На вечерю подають пісні «трави — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері діти вибігають на вулицю і, взявши макогони, стукають у причільний кут. ворота й тини, «проганяючи кутю»:
Тікай, кутя, із покутя,
А узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтесь на полиці,
А дідух — на теплий дух,
Щоб покинути кожух.
Дідуха несуть на вигін чи в садок і палять:символично прощаються з зимою і закликають весну. Попіл з дідуха несуть на горід — «щоб огірки родили».
19 січня — Водохреще, Йордан
За тиждень до Водохрестя прорубували на річці чи ставку ополонку, виплювали з льоду великий хрест, ставили його поруч з ополонкою й облипали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували з льоду престол. Усе оздоблювали аркою з ялинових чи соснових гілок.
У цей день жінки та дівчата несли хрестити «трійцю» — три свічки з пучком калини, васильків чи безсмертників. Їх перев’язували квітчастою хустиною, намистом і барвистими стрічками. «Трійцю» запалювали від свічок, що горіли на престолі, а після освячення води — її гасили, занурюючи свічки в ополонку. Хлопчики приносили на Водосвяття голубів, яких випускали після богослужіння. Потому родина поверталася додому. Батько брав пучок васильків чи безсмертників і окроплював освяченою водою все в хаті та в господарстві. Потім крейдою писав хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Перед обідом усі пили освячену воду.
По обіді дівчата бігали до річки вминатися в «йорданській воді» чи вмивалися вдома освяченою водою, у яку клали пучок калини або коралі, щоб щічки були рум’яні. Хлопці збиралися на льоду й змагалися хто кого переможе. Молодь і діти каталися па санях.
Гей, ти, пане, пане-господарю!
Щасти, Боже, із Йорданом,
Із Йорданом, із водицею,
Із царицею, і усім домом,
І усім добром, із твоєю дружиною,
Із твоєю челядкою,
Із дочками, як чічками.
Господарю, як королю, щасти, Боже!
З усім двором, із челядкою багатою,
Із роями, із ланами,
Із сусідами, із панами,
Із Господом Христом Богом,
На здоров’я, на літ много!
Дай, Боже!
Ой на водах на Йорданах
Там Ганнуся молодая
Біль білила, ручки мила,
Срібний перстень загубила.
Побігла-бігла по татусенька:
— Ідіть, татусеньку,
Перстень знайдіть!
Татусь пішов —
Перстень не знайшов,
Перстень не знайшов —
Додому прийшов.
А миленький пішов,
Перстень знайшов.
Віншую тебе вінцем-барвінцем,
Щонайкращим молодцем.
Ой, на леді, на Йордані
Святять воду три янголи.
Йордан воду розливає,
Ворон-коні напуває.
Там Орися біль білила,
Рум’янеє личко мила,
До місяця говорила:
Ой, місяцю, місяченьку,
Освіти ясно криниченьку,
Немає ким дати знати —
Їдь батеньку, біль збирати.
Батенько сі відмовляє:
Я не піду, не поїду,
В мене сани не складані,
Ворон-коні не ковані.
Миленький сі не відмовляє
А я піду, я поїду,
В мене сани поскладані,
Ворон-коні поковані,
Буде Христос на Йордані.
На Йордан-ріці тиха вода стояла.
Там Мати Божа
Ісуса Христа купала.
А скупавши, в шовкове повила,
А сповивши, в ясельця поклала.
А над тими яслами сірі воли стояли.
На Святе Дитятко
Своїм духом дихали.
На Святе Дитятко
Своїм духом дихали,
Поки Ісуса Христа із яселець узяли.
Узяли Ісуса Христа,
На престолі поклали.
А коло престолу три ангели літали.
Та взяли Христа за крилята,
Та понесли попід небеса.
Ой небеса розчинилися,
Всі святі Йому поклонилися.
Дай, Боже, що ми сказали,
Аби і так стало і вам, і нам,
І цьому щасливому двору,
І всьому миру Господньому!
Хай вам святиться, веселиться
Святая йорданська водиця.
Як нині і в рік, і від року в рік,
І на цілий вік!
Христос хрещається!
Веселих свят!
